Кісткова система в дитини відрізняється низькою мінералізацією, високою гнучкістю кісток, добре розвитим окістям (тонка плівка навколо кістки, що містить судини, що живлять кістки) та наявністю зон росту. Зони росту розташовані в області суглобних кінців кісток. Ці особливості будови кісткової тканини приводять до того, що переломи в дітей значно відрізняються від переломів у дорослих. Від дії однакової сили, кістка в дорослого та у дитини страждає по-різному. 

ТРІШКИ СТАТИСТИКИ

 Статистика дитячого травматизму свідчить про те, що переломи кісток у дітей виникають при незначній травмі і за банальних обставин - у побуті, на вулиці, на спортивному майданчику, наприклад при падінні з великої висоти, під час бігу або ходьби і т.п. Переломи кісток рук у дітей зустрічаються у 2 рази частіше, ніж ніг. Найбільш частим місцем переломів є ліктьовий суглоб і кістки передпліччя. На щастя, важкі множинні травми у дітей зустрічаються нечасто, і становлять 2,5% - 10% серед всіх пошкоджень опорно-рухового апарату.

 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК У ДІТЕЙ

 У кістках дитини міститься більша кількість органічних речовин, ніж у дорослих. Окістя в юному віці еластичне, добре васкуляризоване (має багато кровоносних судин, які живлять кістку), на відміну від окістя у дорослих (жорстке, склерозоване, менш васкуляризоване). Також, у дітей існують зони росту кісткової тканини, завдяки яким кістка продовжує рости і формуватись протягом періоду дорослішання ( в середньому кісткова тканина завершує свій ріст у віці 20-22 років). Всі ці фактори визначають специфіку дитячих переломів.

1.   Нерідко переломи кісток у дітей відбуваються по типу "зеленої гілки". Зовні це виглядає так, як ніби кістка надломили і зігнули. При цьому зміщення кісткових відламків буває незначним, кістка ламається тільки на одній стороні, а на іншій стороні товсте окістя утримує кісткові фрагменти.
2. Лінія перелому нерідко проходить по зоні росту кісткової тканини, яка розташована поблизу суглобів. Пошкодження зони росту може призвести до її передчасного закриття і в подальшому до формування викривлення, вкорочення, або поєднання цих дефектів у процесі росту дитини. Чим у більш ранньому віці відбувається пошкодження зони росту, тим до більш тяжких наслідків воно призводить.
3. У дітей частіше, ніж у дорослих, виникають переломи кісткових виростів, до яких прикріплюються м'язи. По суті дані переломи є відривом зв'язок і м'язів з кістковими фрагментами від кістки.
4. Кісткові тканини у дітей зростаються швидше, ніж у дорослих, що зумовлено, гарним кровопостачанням окістя і прискореними процесами утворення кісткового мозоля.
5. У дітей молодшої та середньої вікових груп можлива самокорекція залишкових зміщень кісткових відламків після перелому, що пов'язано зі зростанням кістки та функціонуванням м'язів. При цьому одні зміщення піддаються самокорекції, а інші ні. Знання цих закономірностей є важливим для вирішення питання про хірургічне лікування переломів.

 ВИДИ ПЕРЕЛОМІВ

1.  Залежно від стану кісткової тканини розрізняють переломи травматичні і патологічні. Травматичні переломи виникають від впливу на незмінену кістку короткочасної, значної механічної сили. Патологічні переломи виникають в результаті тих чи інших хворобливих процесів в кістці, що порушують її структуру, міцність, цілісність і безперервність. Для виникнення патологічних переломів досить незначного механічного впливу. Нерідко патологічні переломи називають спонтанними.
2. Залежно від стану шкірних покривів переломи поділяють на закриті та відкриті ( має місце порушення цілісності шкірних покривів). 
3. Залежно від ступеня роз'єднання кісткових відламків розрізняють переломи без зміщення та зі зміщенням. 
4. Залежно від напрямку лінії перелому розрізняють поздовжні, поперечні, косі, гвинтоподібні, зірчасті, T- та V-подібні переломи.
5. Залежно від виду кісток розрізняють переломи плоских, губчастих і трубчастих кісток.  До плоских кісток відносяться кістки черепа, лопатка, клубові кістки (утворюють таз). Найчастіше при переломах плоских кісток значного зміщення кісткових фрагментів не виникає. До губчастих кісток відносяться хребці, п'яткові, таранні та інші кістки. Переломи губчастих кісток характеризуються компресією (стисненням) кісткової тканини і приводять до здавлення кістки (зменшення її висоти). До трубчастих відносяться кістки, що утворюють основу кінцівок. Переломи трубчастих кісток характеризуються вираженим зсувом.
6.  Залежно від місця розташування переломи трубчастих кісток бувають діафізарними (перелом середньої частини кістки - діафіза), епіфізарними (перелом одного з кінців кістки - епіфіза, як правило, покритого суглобовим хрящем), метафізарними (перелом частини кістки - метафіза, розташованої між діафізом і епіфізом).

 ЯК ЗАПІДОЗРИТИ ПЕРЕЛОМ?

  Запідозрити наявність перелому у дитини нескладно. Найчастіше дитина збуджена, плаче. Основними симптомами перелому кісток у дітей є виражений біль, набряк, деформація ушкодженого сегмента кінцівки, порушення функції (наприклад, неможливість поворухнути рукою, наступити на ногу). На шкірі, в зоні проекції перелому, може розвинутися синець (гематома).

  Особливу групу переломів у дітей складають компресійні переломи хребта, які виникають при нетиповій травмі, як правило, при падінні на спину з невеликої висоти. Підступність цих переломів полягає в тому, що діагностика їх у дітей складна навіть при госпіталізації в травматологічні відділення дитячих лікарень. Больові відчуття в спині є незначними і повністю зникають в перші 5 - 7 днів. Рентгенологічне дослідження не завжди дозволяє поставити правильний діагноз. Труднощі діагностики цієї групи переломів пов'язані з тим, що основна рентгенологічна ознака пошкодження хребця в результаті травми - його клиноподібна форма, що у дітей є нормальною особливістю зростаючого хребця. В даний час, в діагностиці компресійних переломів хребців у дітей все більшого значення набувають сучасні методи променевої діагностики - комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. 

  Комп'ютерна томографія (КТ) (від грец. Tomos - відрізок, шар + грец. Grapho - писати , зображати) - метод дослідження, при якому за допомогою рентгенівських променів одержують зображення певного шару (зрізу) людського тіла. Інформація обробляється комп'ютером. Таким чином, фіксуються дрібні зміни, які не видно на звичайному рентгенівському знімку. 

  Магнітно-резонансна томографія (МРТ) -  один з найбільш інформативних методів діагностики (не пов'язаний з рентгенівським випромінюванням), що дозволяє отримати пошарове зображення органів у різних площинах, побудувати тривимірну реконструкцію досліджуваної області. У його основі лежить здатність деяких атомних ядер при переміщенні їх у магнітне поле поглинати енергію в радіочастотному діапазоні і випромінювати її після припинення впливу радіочастотного імпульсу. 

 Переломи кісток тазу відносяться до тяжких пошкоджень і проявляються вираженою хворобливістю, неможливістю встати на ноги, припухлістю і деформацією в області тазу, іноді спостерігається крепітація (хруст, скрип) кісткових відламків при русі ногами.

ПЕРША ДОПОМОГА

 Перша допомога при переломах кінцівок полягає в знерухомленні, пошкодженого сегмента за допомогою підручних засобів (дощечки, палиці та інших подібних предметів), які закріплюють бинтом, хусткою, шарфом, шматком тканини тощо. При цьому необхідно знерухомити не тільки пошкоджену ділянку, але і два суміжних суглоба. Наприклад: при переломах кісток передпліччя необхідно зафіксувати пошкоджений сегмент кінцівки і променевозап'ястний і ліктьовий суглоби, при переломах кісток гомілки - ушкоджений сегмент кінцівки разом з колінним і гомілковостопним суглобами. Для зняття больового синдрому постраждалому можна дати знеболююче на основі парацетамолу або ібупрофену. Слід постаратися заспокоїти дитину, перш за все, своєю спокійною поведінкою. Потім викликати "швидку допомогу" (її можна викликати ще до початку надання першої допомоги) або самостійно податися в найближчу дитячу лікарню (в приймальне відділення), травматологічний пункт. Так, як при відкритих переломах є порушення цілісності шкіри, рана інфікована і може початися кровотеча з пошкоджених відламками кістки, кровоносних судин, то перш ніж іммобілізувати кінцівку, необхідно спробувати зупинити кровотечу, обробити рану (якщо дозволяють умови) і накласти стерильну пов'язку.

  Пошкоджену ділянку шкіри звільняють від одягу (руки того, хто надає допомогу, повинні бути вимиті або оброблені спиртовим розчином). При артеріальній кровотечі (яскраво-червона кров витікає пульсуючим струменем) необхідно притиснути судину, що кровоточить вище місця кровотечі - там, де немає великих м'язових мас, де артерія лежить не дуже глибоко і може бути притиснута до кістки, наприклад, для плечової артерії - в ліктьовому згині. При венозній кровотечі (кров темного кольору ллється безперервно і рівномірно, не пульсує) необхідно притиснути кровоточиву вену нижче місця кровотечі і зафіксувати в піднятому положенні пошкоджену кінцівку.

 Якщо при відкритому переломі кровотечі немає, то з поверхні шкіри слід видалити бруд, шматки одягу, землю. Рану можна промити під струменем проточної води або полити перекисом водню (утворену піну потрібно прибрати з країв рани стерильною марлевою серветкою). Далі на рану слід накласти стерильну суху пов'язку. Відкритий перелом є показанням для проведення вакцинації проти правця (якщо вона не була проведена раніше або закінчився термін з моменту останньої ревакцинації).

 Перша допомога при падінні з висоти полягає в знерухомлення хребта і таза, які при цьому нерідко ушкоджуються. Потерпілого необхідно покласти на тверду рівну поверхню - щит, дошки, жорсткі ноші і т.д. При підозрі на перелом кісток тазу в підколінні області ніг укладається валик. Все це призводить до розслаблення м'язів і запобігає вторинному зміщенню кісткових відламків.

 Необхідно звернутися до дитячого травматологічного пункту, який, як правило, є при кожній дитячій поліклініці та лікарні.

 Госпіталізація в стаціонар проводиться у випадках переломів кісток зі зміщенням, що вимагають репозиції (зіставлення уламків) або проведення операції, а також, з переломами хребта і таза.

 Діагностика переломів кісток у дітей здійснюється у травмпунктах або приймальних відділеннях дитячих лікарень травматологами або хірургами. Велике значення для правильного визначення діагнозу має огляд лікаря, опитування батьків, свідків або дитини про обставини отримання травми. Обов'язково, проводять рентгенологічне дослідження. Також, нерідко (особливо при підозрі на перелом хребта) проводять комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію. Для діагностики стану внутрішніх органів проводять ультразвукові дослідження (УЗД), аналізи крові, сечі і т.п.

ЛІКУВАННЯ

 У зв'язку з досить швидким зрощенням кісток у дітей, особливо у віці до 7 років, провідним методом лікування переломів є консервативний. Переломи без зміщення кісткових відламків лікують шляхом накладання гіпсових лонгет. Сучасна ортопедія пропонує альтернативу гіпсових пов’язок - софткаст та скотчкаст. З появою полімерних гіпсів сформувався новий напрямок у травматології, а саме метод функціональної іммобілізації, який дозволяє накладати пов’язки різної жорсткості. Хоча Softcast і Scotchcast використовуються при однакових показаннях, склад і ступінь фіксації у них різний.  Softcast після накладання залишається напівтвердим, ним легко фіксувати суглоби, що мають випуклість (променезап’ястковий, гомілковостопний). Scotchcast – твердий матеріал, що характеризується надійністю, довговічністю, водостійкістю.

 Сьогоденні, матеріали для надійної іммобілізації набагато легші, “дихаючі”, з ними можна плавати та приймати душ, а найголовніше, пацієнт не відчуває жахливого свербежу під пов’язкою. 

/// Читайте більше про скотчкаст в нашій статті: Використовуйте правильно - скотчкаст (Scotchcast)

 Всі переломи, як правило, без зміщення лікуються амбулаторно і не вимагають госпіталізації. Амбулаторне лікування здійснюється під контролем травматолога. Частота відвідування лікаря при нормальному перебігу періоду зрощення перелому становить 1 раз на 5 - 7 днів. . "Тривожними" симптомами того, що пов'язка здавлює кінцівку є біль, виражений набряк, порушення чутливості та рухів у пальцях кисті або стопи. При появі цих симптомів необхідно терміново звернутися до травматолога. 

 При переломах зі зміщенням, при важких осколкових, внутрішньосуглобових переломах проводиться операція під загальним знеболенням- закрита репозиція кісткових відламків з наступним накладанням підтримуючих пов'язок. Тривалість хірургічної маніпуляції - кілька хвилин. Однак, проведення наркозу не дозволяє відразу відпустити дитину додому. Постраждалий повинен бути залишений в стаціонарі на кілька днів під наглядом лікаря.

 При нестабільних переломах для профілактики вторинного зміщення кісткових відламків нерідко застосовують фіксацію металевими спицями чи стежнями. Як правило, методику репозиції та фіксації, лікар визначає до проведення маніпуляції. Такий спосіб забезпечує надійну фіксацію перелому і через 3 - 5 днів дитина може бути виписаний на амбулаторне лікування. Також, сучасні лікарі пропонують використовувати вже готові фіксатори, що допомагають розвантажити та підтримати місце травми, вони ефективні та прості у використанні, наприклад:

• при переломі рук - РП-6;
• при травмі акроміальних зв’язок, плечових кісток - пов’яза ДЕЗО; 
• при переломах ключиць використовують - кільця ДЕЛЬБЕ; 
• серйозні травми колінного суглоба фіксують ортезами (туторами).

 У дитячій травматології широко застосовується метод постійного скелетного витягнення, який найчастіше використовується при переломах нижніх кінцівок і полягає в проведенні спиці через п'яткову кістку або горбистість великогомілкової кістки (кістку гомілки) і витягнення кінцівки вантажем на термін зрощення перелому. Цей метод є простим і ефективним, але потребує стаціонарного лікування та постійного спостереження лікарем до повного зрощення перелому.

 ПЕРІОД РЕАБІЛІТАЦІЇ

 Терміни зрощення переломів у дітей залежать від віку пацієнта, місця розташування і характеру перелому. У середньому переломи верхньої кінцівки лікуються від 1 до 1,5 місяця, переломи кісток нижньої кінцівки - від 1,5 до 2,5 місяця з моменту травми, переломи кісток тазу - від 2 до 3 місяців. Лікування та реабілітація компресійних переломів хребта залежать від віку дитини і можуть тривати до 1 року.

 Активний відновний період починається після зняття гіпсової іммобілізації або інших видів фіксації. Його метою є розробка рухів у суміжних суглобах, зміцнення м'язів, відновлення опорної здатності травмованої кінцівки та інше. Реабілітаційними засобами є: лікувальна фізкультура (ЛФК), масаж, фізіотерапія, басейн. Фізіотерапія і масаж проводиться курсами 10 - 12 сеансів і сприяє поліпшенню мікроциркуляції крові і лімфи в пошкодженій ділянці, відновленню функції м'язів і рухів у суглобах. Перш ніж почати реабілітаційний період, порадьтесь зі спеціалістом, щодо використання реабілітаційних засобів. Адже, кожна модифікація має чіткі показання та особливості, наприклад:

• якщо були травми шийного відділу хребта, зверніть увагу на комірці Шанца;
• грудного відділу - реклінатори;
• попереково-крижового відділу - корсети;
• для підтримки всієї спини - напівжорсткі коректори; 
• зап’ясткового суглоба - променево зап'ясткові бандажі;
• колінного та гомілковостопного суглоба -  еластичні фіксатори ноги. 

Весь асортимент від провідних брендів та різної цінової категорії можна переглянути за посиланням тут. 

 ХАРЧУВАННЯ

 Особливе значення для зрощення перелому у дітей має раціональне харчування. Воно повинно включати мультивітамінні комплекси, продукти багаті на кальцій та інші мікроелементи (молоко, сир, ріпа, капуста, лосось, мигдаль, кунжут, смородина, полуниця, черешня).

/// Слідкуйте за нами в Instagram - @livinghealthua