Акроміально-ключичне з’єднання – це суглоб, що входить до складу плечового поясу. Це з’єднання утворене ключицею і відростком лопатки – акроміоном. Як правило, розрив акроміально-ключичного з’єднання відбувається в результаті прямого падіння на плече або, рідше, на випрямлену руку. Незважаючи на серйозність травми, сучасні медичні методики дозволяють досягти повного відновлення з’єднання вже через 4-6 тижнів.

 Причини і механізм травмування

Головною причиною повного або часткового розриву акроміально-ключичного з’єднання є травматизація  плечового суглобу. В результаті сильного травмуючого впливу, зв’язки, навколишні зчленування, пошкоджуються. В момент травми, вага руки  і тяга м’язів утворюють дві протилежно спрямовані сили, що не дозволяють утриматися ключиці у анатомічно правильному положенні, відбувається розрив цього ключичного з’єднання. Ключиця піднімається вгору, утворюючи підвищення в ділянці надпліччя, а лопатка, опускається вниз.

Основними факторами ризику виникнення травми є:

- пошкодження під час спортивних ігор;

- контактні види спорту, такі як боротьба, дзюдо, бокс, можуть призвести до травматизації КАЗ, в результаті невдалого приземлення після стрибка, удару по плечі;

- розрив зв’язок ключиці може бути наслідком падіння на льоду, під час катання на ковзанах чи лижах;

- надмірне навантаження на плечовий суглоб при професійних заняттях плаванням, гандболом;

- регулярний підйом великої ваги, при заняттях пауерліфтингом, важкою атлетикою, що веде до перенапруження, мікротравм;

- гормональні збої – причина ослаблення зв’язкового апарату;

- вікові зміни, що відбуваються в зв’язковому апараті – розростання кісткової тканини, порушення кровообігу, ослаблення м’язів, сухожиль;

- ДТП, вуличні та побутові травми.

Симптоми і класифікація 

 Основними симптомами при травматизації КАЗ є:

•  виражений біль в еполетній ділянці плеча;
• поява набряку і крововиливи в ділянці КАЗ;
• обмеження рухової акивності в плечовому суглобі болем;
• локальне підвищення температури в еполетній ділянці з боку ураження.

У сучасній медицині класифікують 6 типів пошкоджень:

1. Незначне розтягнення зв’язок.

2. Розрив КАЗ, розтягнення клювовидно-ключичного зчленування.

3. Розрив акроміально-ключичної та дзьобо-ключичної зв’язки.

4. Зміщення дистального краю ключиці ззаду, крізь трапецієвидний м’яз.

5. Значне зміщення ключиці вгору.

6. Опускання ключиці, відрив м’язів (трапецієподібного, дельтоподібного).

Виділяють свіже пошкодження (до 3 днів), несвіже (до 3 тижнів), застаріле (більше 3 тижнів).

Дігностика

При найменших проявах пошкодження рекомендоване термінове звернення за лікарською допомогою.

Діагностикою та лікуванням займається лікар-травматолог.  Діагностика травми починається зі збору анамнезу і огляду, що включає в себе ретельну пальпацію. Найбільш поширеним методом підтвердження діагнозу є рентген. У рідкісних випадках, використовується магнітно-резонансна томографія. Чим швидше буде призначене лікування розриву КАЗ, тим вища ймовірність повного одужання.

Лікування

Перша допомога включає в себе:

• іммобілізацію пошкодженої кінцівки косинковою пов’язкою. Тут можна переглянути всі можливі варіанти;
• вплив холодом (з метою зменшення болю і запобігання появи набряку). Для цього можна використати сучасні охолоджуючі пакети, типовий зразок такого є ColdHot Pak, ЗМ;
•  прийом знеболюючих препаратів. 

Тип лікування залежить від тяжкості патологічного процесу. 

Консервативна методика рекомендована у випадку неповного розриву. Основною складовою даного методу є використання гіпсової пов’язки Дезо, що фіксує суглоб в правильному положенні, не порушуючи при цьому іннервацію, кровообіг. На сьогодні, використовують вже готові пов’язки Дезо, які значно зручніші та практичніші, ніж гіпсові вироби. Конструкція дає можливість прийняти душ, затиснути руку відповідно до потреб і відчуттів пацієнта. Ось наша добірка якісних пов’язок Дезо. Крім пов’язки, консервативне лікування включає прийом лікарських препаратів, протизапальної і аналгезуючої дії у вигляді таблеток, мазей, в/м ін’єкцій.

Оперативне лікування розриву КАЗ призначається при 3-му типі травматизації (розрив акроміально-ключичної та дзьобо-ключичної зв’язки), враховуючи клінічні симптоми та функціональність пацієнта. Оперативне лікування полягає у фіксуванні з’єднання гвинтом, спицею, пластиною з гачком. Більш сучасний метод – малоінвазивна фіксація суглоба надміцною ниткою та металевими гудзиками. Сучасним та естетичним способом фіксації плечового суглоба під визначеним кутом після операції, буде використання спеціальної відвідної подушки. Як ось ця: РП-6У-45.

Ускладнення

Оперативне та  консервативне лікування, залежно від типу пошкодження, гарантує високий відсоток одужання, хоча ризик появи ускладнень досягає 20 %. Крім того, сильне навантаження на вилікуваний суглоб може призвести до повторного розриву. Що стосується ускладнення, то вони можуть бути такими:

• осифікація ключичної та клиновидної зв’язки; 
• дегенеративні зміни в самому суглобі; 
• розвиток артрозу, що супроводжується сильним болем.

 Для того, щоб не допустити ускладнень потрібно дотримуватися таких правил: уникати повторних травм плечового пояса, дотримуватися  рекомендацій лікаря та використовувати профілактичні бандажі, від яких залежить період лікування. Ось приклад бандажа на плечевий суглоб, тип-700.

Реабілітація

Реабілітаційні заходи після травмування  ключично-акроміального з'єднання полягають у проведенні  масажу, фізіотерапії, лікувальної фізкультури. Починати виконувати нескладні вправи при травмі 1-го типу дозволено вже через дві доби. При 2-му типі – не раніше четвертого дня. Поспішати з лікувальною гімнастикою при серйозному пошкодженні заборонено. При 3-му типі -  рекомендована тривала іммобілізація суглобу ( 4-6 тижнів).

Зняти набряклість, зменшити больові відчуття  допоможе курс фізіотерапії. Легкий масаж усуне м’язовий спазм. Інтенсивність вправ, поступово збільшується, і вона повинна досягти максимуму до кінця другого-четвертого тижня. Через два місяці після проведення лікування, рекомендовані регулярні заняття, що сприятимуть зміцненню м’язового апарата плечового пояса. Всі фізичні навантаження потрібно виконувати тільки використовуючи плечовий фіксатор. Ось приклад надійного пристосування. 

Своєчасність лікування сприяє повноцінному відновленню рухливості, сили і гнучкості пояса верхніх кінцівок. Не забувайте: правильне та повноцінне харчування допоможе зміцнити кістки та зберегти суглоби здоровими впродовж тривалого часу. Краще дотримуватися заходів профілактики, адже, з часом, пошкоджені суглоби нагадують про себе, при зміні погоди або атмосферного тиску. Бережіть свої плечі та будьте здорові!

/// Слідкуйте за нами в Instagram - @livinghealthua